Історична довідка

Печерського районного суду м. Києва

Печерський районний суд міста Києва має понад вікову історію, яка бере початок ще з 18-х років минулого століття і триває по даний час.

Становлення Печерського районного суду міста Києва нерозривно пов’язане з історією створення Печерського району міста Києва та судової системи в Україні.

Історія Печерського району починається з моменту виникнення і розбудови столиці України. Розташувавшись на правому березі Дніпра та увібравши у себе Києво-Печерськ, Липки, Наводничi, видатну Володимирську гiрку, Угорське, Аскольдову могилу, Перевiсище-Хрещатик, Берестове, Звiринець, Видубичi, Верхню Теличку, гори Лису, Чорну, Багринову, Саперну Слобiдку, долини Клова i частково Либедi – Печерськ став основою столиці.

Наприкінці XVІІІ – початку XІX місто поділялося лише на 4 адміністративні частини: Печерськ, Верхнє місто, Поділ і Плоска слобода (місцевість між нинішнім Житнім ринком і Куренівкою). Після включення до складу міста села Куренівка, Пріорка, урочище Сирець починає визначатися майбутня головна вулиця міста Києва – Хрещатик, яка з’єднала старий Київ з Печерськом.

Саме Хрещатик став діловим центром Києва, де розташовувалися – біржі, банки, нотаріальні та адвокатські контори, а пізніше, на початку ХХ століття, і судові органи, які пройшовши століття різних судових реформ, дали початок історії створення місцевого загального районного суду міста Києва при незалежній Україні – Печерському районному суду міста Києва.

У 1917 році в місті Києві відбулася адміністративно територіальна реформа, згідно якої назви і розташування восьми адміністративних районів Києва: Печерськ, Палацова (Липки), Старокиївська, Либідська (Нова забудова), Бульварна, Лук`янівська, Подільська і Плоська – було кардинально змінено. Так у тому ж році було утворено Печерський район міста Києва та Міський район міста Києва.

Саме з прийняттям постанови «Про введення народного суду на Україні» 4 січня 1918 року починає формуватися система судоустрою, що лягла в основу сучасної судової системи України. Цим нормативно-правовим актом було скасовано стару судову систему та утворено нові дільничні, повітові й міські суди.

 Такого типу суди були розташовані по всіх адміністративно територіальних одиницях Києва, в тому числі і на території Печерська, а також неподалік вулиці Хрещатик. На цих адміністративно територіальних частинах розташовувалися народний суд Печерського району міста Києва та народний суд Міського району міста Києва.

У 1921 році після адміністративного реформування столиці, Міський район міста Києва та Печерський район міста Києва було об’єднано у Центральний район міста Києва. Таким, чином народний суд Печерського району міста Києва та народний суд Міського району міста Києва отримав одну загальну назву – народний суд Центрального району міста Києва, і територіальної зміни не зазнав. Але вже через короткий проміжок часу народний суд Центрального району міста Києва, у зв’язку з повторною адміністративно територіальною реформою, було перейменовано за аналогічною назвою району – в народний суд Старокиївського району міста Києва.

Після того як у 1924 році було проведено нове районування у місті Києві, у зв’язку з приєднанням нових районів, Старокиївський район міста Києва перейменовано на Ленінський район міста Києва, а народний суд Старокиївського району міста Києва отримав назву народного суду Ленінського району міста Києва.

У 1936 році печерська частина Ленінського району міста Києва виділяється в окремий район столиці, який дістав назву Кіровський район міста Києва. Таким чином на колишній території Ленінського району міста Києва функціонували народний суд Ленінського району міста Києва та народний суд Кіровського району міста Києва.

У 1944 році в Києві пройшла наступна хвиля адміністративно територіального районування, так Кіровський район міста Києва було перейменовано у його стару назву Печерський район міста Києва. Таким чином, на території сьогоденного Печерського району міста Києва утворилися Печерський район міста Києва та Ленінський район міста Києва, на території яких функціонували дільниці народного суду Печерського району міста Києва та дільниці народного суду Ленінського району міста Києва, які проіснували аж до самої незалежності України.

Народний суд Ленінського району міста Києва

 Так приміщення чотирьох дільниць народного суду Ленінського району міста Києва знаходилися: перша (1) дільниця – по вул. Короленка (Володимирська), буд. 23, в місті Києві; друга (2) дільниця  – по вул. Басейній, буд. 7, в місті Києві; третя дільниця (3) – по вул. Пролетарській (Горького), буд. 22, в місті Києві; четверта (4) дільниця  – по вул. Пушкінській, буд. 37, в місті Києві.

Народними суддями народного суду Ленінського району міста Києва в період до 1960 року були: Васильєва Антоніна Василівна (2 дільниця), Формагєй Микола Ілліч (3 дільниця), Артьомов І.Є. (3 дільниця), Басанська Марія Павлівна (4 дільниця), Денисюк М.М. (4 дільниця), Кобзар (1 дільниця), Муравський (2 дільниця), Бондаренко (2 дільниця), Бабовська (2 дільниця), Пономарьова (1 дільниця), Кодакова (2 дільниця), Воробйова (3 дільниця), Набоков (3 дільниця), Кравченко (1 дільниця), Косенко (4 дільниця), Денисюк (4 дільниця), Зайчук (2 дільниця), Протасов (3 дільниця), Талалай (3 дільниця), Мацело (3 дільниця), Букова (1 дільниця), а також були народні засідателі: Фрідман, Федорук, Гладченко, Мамаєва, Веселова, Чиндарьова, Собольський, Недощковський, Артемьєва, Котикова, Алексо, Перекрест, Вовк, Білий, Ковальов, Поліщук, Толтай, Кузьмін, Блінова, Козянецька, Ширяєва, Мороз, Федченко, Булак, Полякова, Шулько, Грузіна, Трубачева, Бабіна, Куровська, Волошин, Демидик, Гарнавий, Бабіч.

Посади народних суддів, секретаря судового засідання, судового виконавця, судового розпорядника, секретаря суду, старшого секретаря суду в народному суді Ленінського району міста Києва в період до 1960 року займали випускники Київської юридичної школи, яка на той час знаходилась по вул. В. Житомирська, буд. 1, а також випускники Київського Університету (Київський державний національний університет імені Тараса Шевченка) серед яких були: секретар суду першої дільниці – Осипчук Анастасія Артемівна (1948 рік), судовий виконавець третьої дільниці – Лобода Іван Максимович (1945 рік), секретар судових засідань другої дільниці – Замська Ядвига Емануіловна (1947 рік), секретар суду другої дільниці – Воінова Ірина Борисівна (1946 рік), секретар суду третьої дільниці – Грагомиренко Станіслав Петрович (1946 рік), судовий виконавець другої дільниці – Шпигель Семен Григорович (1948), секретар другої дільниці – Козак Ніна Олексіївна (1938 рік по 1944 рік).

30 червня 1960 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про судоустрій Української РСР», відповідно до якого замість дільничних народних судів було передбачено єдиний народний суд району чи міста, яке не мало районного поділу. Правосуддя здійснювалось Верховним судом Української РСР, обласними судами і районними (міськими) народними судами. Таким чином дільничний народний суд Ленінського району міста Києва став Ленінським районним народним судом міста Києва.

Першим головою Ленінського районного народного суду міста Києва наприкінці 1960 року стає Піденко А.А., який займає посаду голови суду у період з 1960 року по 1970 рік.

Всі чотири приміщення народного суду на початку 1961 року переїжджають в одне приміщення, яке знаходилось по вул. Шота Руставелі, буд. 25 в місті Києві, а пізніше, в середині 70-х років, Ленінський районний народний суд міста Києва переїжджає в приміщення по вул. Хрещатик, буд. 42 в місті Києві.

В 1970 році головою Ленінського районного народного суду міста Києва стає Полікарпова Е.А., яка займає посаду голови суду у період з 1970 року по 1976 рік. Згодом, в 1976 році головою Ленінського районного народного суду міста Києва був обраний Шульга Олександр Федорович, на посаді голови суду перебуває у період з 1976 року по 1988 рік.

Шульга Олександр Федорович здобув вищу юридичну освіту в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка (сьогодні - Київський національний університет імені Тараса Шевченка). З 1973 року працював суддею Жовтневого районного суду міста Києва, після чого був обраний головою Ленінського районного народного суду міста Києва, а невдовзі призначений суддею Київського міського суду. З 1993 року Шульга О.Ф. працює у Вищому арбітражному суді (Вищий господарський суд України), обіймав посаду заступника голови суду, голови судової палати з розгляду справ про банкрутство. Заслужений юрист України, нагороджений орденом «Знак пошани».

У 1988 році головою Ленінського районного народного суду міста Києва стає Дурицький Михайло Костянтинович, який перебуває на посаді голови суду у період з 1988 року по 1996 рік.

Суддями Ленінського районного народного суду міста Києва були: Троїцька О.І., Біляєва А.П., Толпекін В.В., Крученюк Г.С., Лещенко М.А., Євчук Н.І., Мединська В.В., Киба В.В., Янчук А.Ю., Харченко В.В., Полікарпова Е.А., Піденко А.А., Дурицький Михайло Костянтинович, Шульга Олександр Федорович.

В зв’язку з проголошенням незалежності Української держави та прийняттям Верховною Радою України Концепції судово-правової реформи розпочинається новий виток в історії становлення Печерського районного суду м. Києва, що триває до сьогодні.

Так, постановою Верховної Ради України № 2178-ХІІ від 06.03.1992 Ленінський район міста Києва перейменовано на Старокиївський район міста Києва, що стало причиною перейменування Ленінського районного народного суду міста Києва на Старокиївський районний суд міста Києва, головою вже перейменованого суду залишався Дурицький Михайло Костянтинович, але 06.09.1996 Указом Президента України №810/96 Дурицького Михайла Костянтиновича звільнено з посади голови Старокиївського районного суду міста Києва, і обов’язки голови Старокиївського районного суду міста Києва виконує Козир Тетяна Павлівна.

Козир Тетяна Павлівна – суддя Старокиївського районного суду міста Києва, з 1999 року працювала суддею Вищого господарського суду України, присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України», на даний час суддя Північного апеляційного господарського суду.

Пізніше обов’язки голови Старокиївського районного суду міста Києва виконував заступник голови цього ж суду Ружицький Франц Філіпович.

У 1998 році головою Старокиївського районного суду міста Києва стає Фадєєва Ніна Миколаївна, яка займає посаду голови суду понад сім років у період з 1998 року по 2005 рік. В подальшому суддя Вищого адміністративного суду України, займала посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, радника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на даний час суддя у відставці.

Суддями Старокиївського районного суду міста Києва також були були: Дурицький Михайло Костянтинович, Гарбуз Наталія Артемівна, Горай Людмила Йосипівна, Волкова Світлана Яківна та Смик Світлана Іванівна - діючі судді Печерського районного суду міста Києва, Горяйнов Андрій Миколайович – на даний час голова Шостого апеляційного адміністративного суду, Кафідова Олена Василівна, в подальшому суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Рейнарт Ійя Матвіївна – на даний час суддя Київського Апеляційного суду, Цокол Лариса Іванівна – на даний час суддя у відставці, Козир Тетяна Павлівна - в подальшому суддя Вищого господарського суду України, на даний час суддя Північного апеляційного господарського суду, Осиновська О.В., Волик І.М., Буравльов С.І. - на даний час суддя Північного апеляційного господарського суду.

Народний суд Печерського району міста Києва 

Історія Ленінського районного народного суду міста Києва є лише частиною історії створення нинішнього Печерського районного суду міста Києва, другою його частиною є Печерський районний народний суд міста Києва, який у 20-х роках минулого століття був народним судом Печерського району міста Києва, потім народним судом Центрального району міста Києва, народним судом Старокиївського району міста Києва, народним судом Ленінського району міста Києва, народним судом Кіровського району міста Києва і знову у 1944 році народним судом Печерського району міста Києва.

Розміщення дільниць народного суду Печерського району міста Києва до 60-х років минулого століття відбувалось на території тодішнього Печерського району, який охоплював Площі Арсенальна, Європейська, Лесі Українки; бульвари Дружби народів, Лесі Українки, шосе Набережне, вулиці Грушевського, Московська, Січневого повстання. Одна з таких дільниць народного суду Печерського району міста Києва, а саме 3 (третя) дільниця, знаходилась по вул. 25 Жовтня, буд. 11 в місті Києві.

Народними суддями народного суду Печерського району міста Києва, згідно матеріалів справ, в період до 1960 року були: Остранська, Ануліна, Кузьмичова, Петриченко, Стрелова, Осипенко, Архіпова, Чеботарова.

Після того, як 30 червня 1960 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про судоустрій Української РСР», відповідно до якого замість дільничних народних судів було передбачено єдиний народний суд району чи міста, яке не мало районного поділу, дільничний народний суд Печерського району міста Києва став Печерським районним народним судом міста Києва.

У 70-х роках приміщення суду переїжджає до приміщення по бульвару Лесі Українки, 29 в місті Києві, посаду головою суду займає Татарніков Г.І.

У період з 1983 року по 1987 рік головою народного суду Печерського району міста Києва є Німченко Василь Іванович. Сьогодні Німченко В.І. займає посаду Постійного представника Кабінету Міністрів України у Конституційному Суді України. Заслужений юрист України, генерал-полковник юстиції, Збройних сил України, член Координаційної ради Академії правових наук України, кандидат юридичних наук, професор.

Заступником голови Печерського районного народного суду міста Києва в цей період працює Любич Валентина Володимирівна, яку 27.06.1996 Указом Президента України №481 звільнено з посади судді Печерського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням нею письмової заяви про відставку. Надалі Валентина Володимирівна починає займатися адвокатською діяльністю.

Наприкінці 80-х, у період 1989-1997 роки, головою Печерського районного народного суду міста Києва стає і працює Кукса Станіслав Віталійович

У 1991 році Печерський районний народний суд міста Києва з приміщення по бул. Лесі Українки, 29 в місті Києві переїжджає до приміщення по вул. Миколи Гайцана,4 в місті Києві, а вже пізніше в цьому ж році у зв’язку з судовою реформою народний суд стає Печерським районним судом міста Києва.

08.10.1997 Указом Президента України №1129 звільнено з посади голови Печерського районного суду міста Києва Куксу С.В. у зв'язку з поданням ним письмової заяви про відставку. Надалі Станіслав Іванович починає займатися адвокатською діяльністю.

В подальшому у 1998 році головою Печерського районного суду міста Києва стає Замковенко Микола Іванович (на посаді голови суду перебуває у період з 1998 року по 2001 рік).  Заслужений юрист України. У 2000 році нагороджений Орденом "За заслуги" III ступеня.

У 2001 році виконуючим обов’язків голови Печерського районного суду міста Києва стає Чобіток Алла Олександрівна, яка вже Указом Президента України від 11.07.2002 №107/ IV обрана суддею Апеляційного суду міста Києва, на даний час суддя Київського Апеляційного суду.

Суддями Печерського районного суду міста Києва також були: Литвинова Ірина Валеріївна та Остапчук Тетяна Володимирівна – діючі судді Печерського районного суду міста Києва, Первушина Олена Сергіївна – діюча суддя Голосіївського районного суду міста Києва, Іваненко Юлія Геннадіївна, Умнова Олена Володимирівна - в подальшому судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Мельник Андрій Миколайович – в подальшому заступник голови Печерського районного суду міста Києва, сьогодні  – суддя у відставці, як і Умнова О.В.

Печерський районний суд міста Києва

Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року, який втратив чинність з 01 січня 2012 року, «Мала судова реформа» 21 червня 2001 року, прийняття Верховною радою України «пакету» законодавчих актів про внесення змін до 12 законодавчих актів, що регулювали діяльність судових органів, визначали їх повноваження, Закон України від 7 лютого 2002 року «Про судоустрій України», який втратив чинність з 03 серпня 2010 року, якісно позначились на організації діяльності Печерського районного суду м. Києва.

Указом Президента України Л.Д. Кучми №990/2001 від 18 жовтня 2001 року було ліквідовано місцеві суди міста Києва. На території двох ліквідованих Старокиївського районного суду м. Києва та Печерського районного суду м. Києва утворено єдиний суд, який дістав назву – Печерський районний суд міста Києва.

З моменту об’єднання двох судів у жовтні 2001 року і до квітня 2019 року Печерський районний суд міста Києва був розташований в двох приміщеннях по вул. Хрещатик, 42-А та по пров. Хрестовому, 4, в місті Києві.

Судді, які в період з 2001 року працювали в Печерському районному суді міста Києва, в подальшому  працювали і працюють по даний час суддями судів апеляційної та касаційної інстанцій, а також обіймають адміністративні посади в судах загальної та адміністративної юрисдикцій.

Заслуговує на увагу і те, що вісім суддів Печерського районного суду м. Києва - вихідці з апарату Печерського районного суду міста Києва, які до призначення на посаду судді тривалий час наполегливо і самовіддано працювали в суді, пройшовши довгий шлях від секретаря судового засідання.

 Печерський сьогодні…

З квітня 2019 року Печерський районний суд міста Києва перемістився до будівлі по вулиці Володимирський, 15, що у Шевченківському районі міста Києва.

Старовинна будівля по вулиці Володимирський, 15, заходиться у «серці» столиці України і  була символічно закладена у день святого Володимира у далекому 1854 році в «серці» Києва - осередку київської давнини – поряд зі Святою Софією і займає великий трикутний квартал на розі вулиць Володимирська, Велика Житомирська та Володимирський проїзд.

З часів зведення будівлю традиційно займали різні державні установи, серед яких і суди, завдяки чому будівля отримала назву «присутствені місця». Саме тут тривали гучні судові процеси 20 століття.

Наразі будівлю зайняв і Печерський районний суд міста Києва.

Печерський районний суд міста Києва згідно штатного розпису має 36 посад суддів, з яких 3 адміністративні посади – посада голови суду та дві посади заступників голови суду, 119 посад працівників апарату суду.

Наразі, з 36 посад суддів за шатним розписом відправлення правосуддя здійснюють 19 суддів. Дев’ять суддів, повноваження яких припинились у зв’язку з закінченням 5-ти річного строку призначення на посаду, перебувають на стадії кваліфікаційного оцінювання. Вісім суддівських посад залишаються вакантними.   

Печерський суд є місцевим судом загальної юрисдикції і як суд першої інстанції розглядає майже всі категорії судових справ в порядку 4-х судових процедур: кримінального, цивільного, адміністративного (публічного) процесів та справи про адміністративні правопорушення, окрім господарської юрисдикції.

Печерський районний суд міста Києва роками працює в умовах найбільшого серед місцевих судів загальної юрисдикції судового навантаження, що є загальновідомим і безпрецедентним в Україні серед судів цієї ланки.

Судове навантаження протягом останніх семи років в період до воєнного часу становило до 80 тисяч судових справ на рік (до 5 000  судових справ на одного суддю протягом року), що перевищувало середній нормативно закріплений показник більше, ніж в 10 разів, і в процентному співвідношенні до 100 % навантаження становило понад 1000 % навантаження.

В період дії воєнного стану поточне судове навантаження становить близько 60 тисяч судових справ протягом 2023 року і наразі продовжує значно перевищувати допустиме майже у 10 разів, що в середньому становить до 2500-3000 судових справ всіх категорій на суддю протягом року в порівнянні з рекомендованим Вищою радою середнім показником 327 справ на рік.

Доприкладу, у розвинутих країнах ЄС середнє навантаження суддів становить до 500 судових справ на суддю протягом року.

За оцінками Держаної судової адміністрації України судове навантаження Печерського суду вимагає щонайменш 70 посад суддів у штатному розписі суду, що майже в 4 рази більше за фактичну кількість суддів (19), які наразі здійснюють правосуддя в Печерському суді.

Отже, в умовах воєнного стану, попри високе судове навантаження, недостатність кадрового та матеріально-технічного забезпечення, Печерський районний суд м. Києва безперервно здійснює правосуддя на виконання визначених Конституцією та Законами України функцій з захисту прав, основоположних свобод та охоронюваних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб та інтересів держави.